Коли нема впевненості як вчинити з Ковідом, то треба вчинити за Законом.

 https://petition.president.gov.ua/petition/109396

У статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» розписано хто, що і як робить: хто і як виявляє і заявляє про епідемію, хто і як встановлює карантин, хто і як виконує карантин.

У нас виявлено епідемію так, як вказує Закон? У нас заявлено про виявлену епідемію в такому порядку, як вказує Закон? Бо якщо не виявлено та не заявлено, то в нас нема ніякої епідемії. А чи встановлено в нас карантин в такому порядку, як вказує Закон? Чи може в нас замість вимог Закону мають місце якісь ідеї, поради, вказівки, правила, про яких в Законі нічого не сказано?

Вигадування правил у «ручному режимі» при тому, що не виконано вимоги Закону – то наруга над Законом. Вигадки та правила при невиконаних вимогах Закону лише дратують і тому не ефективні. Суспільство роздратоване вигадуванням правил замість існуючого Закону , бо сприймає такий стан справ як свавілля та безлад. З епідеміями не жартують, епідемії не можуть бути предметом суспільних дискусій. Нема часу переконувати, запевняти та умовляти у чомусь громадян за часи епідемії. Епідемія – не предмет для оцінки впливу на економіку, міркування, пошуку та вибору рішення. У правовому полі нема місця для «непопулярних та важких» рішень. Бо вибір вже зроблено у Законі, рішення вже прийнято у Законі. Треба рішуче і впевнено діяти згідно Закону, без метушні та маячні.